9 клас Біологія. Конспект уроку на тему "Будова серця. Функції серця"

8 клас                                                                                                Дата:____________

Урок_______

Тема:  Будова серця. Функції серця. Органи кровообігу.

Мета: спираючись на знання учнів, розкрити значення кровообігу у життєдіяльності організму людини, розглянути особливості будови серця та його зв’язок з виконуваними функціями, будову кровоносних судин. Показати, що система кровообігу пройшла складний еволюційний розвиток. Пояснити будову серця, вказати на наявність двох передсердь і двох шлуночків, звернути увагу на розбіжність правої і лівої половини серця та повний розділ потоків венозної і артеріальної крові, а також на наявність системи клапанів, що забезпечують єдиноспрямований потік крові.

Розвивати уміння учнів самостійно працювати з підручником, мультимедійною дошкою, порівнювати, робити висновки.

Сприяти формуванню в учнів наукового світогляду.

Обладнання та матеріали: плакат «Будова серця людини», таблиця «Кровоносна система».

Базові поняття та терміни: кровообіг,серце, ендокард, міокард, епікард, перикард, клапани, передсердя і шлуночки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

«Асоціативний кущ»

Які асоціації у вас виникають зі словом «серце».

(болить, кохання, червоне, б’ється тощо)

А) значення кровообігу

Які ви знаєте органи кровообігу?

Які функції крові? (транспортна, регуляторна, захисна)

За якої умови кров може виконувати свої функції? (завдяки постійному руху крові по кровоносних судинах)

Як здійснюється рух крові? (рух крові забезпечується ритмічним скороченням серця, що працює як насос)

Що називається кровообігом? (рух крові по судинах)

Б) Еволюція кровоносної системи і серця хребетних

У чому полягає ускладнення будови кровоносної системи ссавців порівняно порівняно з будовою кровоносної системи риб, жаби, плазунів? (будова серця ускладнюється від риб, у яких серце двокамерне, трикамерне у жаб і в плазунів до чотирикамерного у птахів і ссавців)

Уточнюючи й підсумовуючи відповідь учнів, учитель підкреслює, що в людини, так само, як і ссавців, є два кола кровообігу – велике і мале; будова серця така, як і у ссавців.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми уроку.

Розповідь вчителя.

1.Значення кровообігу

Кров постійно рухається по системі кровообігу. І якщо хоч на хвилину зупинити рух крові, це стане смертельним для людини. Кров постійно перекачується по системі кровообігу як людини, так і тварин. А чи знаєте ви, що виконує роль «помпи», що перекачує кров по системі кровообігу. Звичайно ж, це серце.

Якщо за удар у середньому воно витискує 60 см крові, то під час фізичної роботи – 200 см, може працювати у шість-вісім разів сильніше, ніж у спокої, і за 1 годину переганяє до 35 л крові. За 8,5 годин лижного пробігу на 100 км серце спортсмена перекачує 35 т крові – цілу залізничну цистерну.

2. Будова серця.

Серце людини знаходиться в лівій частині грудної порожнини. Серце є порожнистим м'язовим органом. Верхівка його спрямована вниз і ліворуч . Стінки серця утворені трьома, оболонками: внутрішньою сполучнотканинною (ендокардом), середньою м'язовою (міокардом) і зовнішньою сполучнотканинною (епікардом). Зовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою -перикардом, що оберігає його від перерозтягування при наповненні кров'ю. Між навколосерцевою сумкою й серцем міститься рідина, що зволожує серце та зменшує його тертя під час скорочень. Між навколосерцевою сумкою й серцем міститься рідина, що зволожує серце та зменшує його тертя під час скорочень.

Маса серця людини коливається в межах 250-360 грамів. Серце людини чотирикамерне: складається з двох передсердь (верхня частина серця) і двох шлуночків (нижня частина серця). Ліва та права його частини розділені суцільною перегородкою. Між передсердями й шлуночками є отвори, закриті сполучнотканинними клапанами, що за допомогою ниток прикріплюються до внутрішньої оболонки серця. При скороченні передсердь клапани відкриваються й пропускають кров до шлуночків.

3. Властивості серцевого м’язу.

Збудливість

Провідність

Скоротливість

Автоматизм

Перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія: "Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах всіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти”. Як же пояснити цей факт? Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина? Далі дається поняття про автоматію серця.

Досліди О.Кулябко.

1902 р. російський фізіолог О.Кулябко оживив серце дитини, яка вмерла від запалення легень. Цікаво те, що серце було вийняте із грудної клітки через 20 год після смерті дитини.

Повідомивши цей історичний факт, учитель пропонує учням проблемне питання:

— Як пояснити те, що серце, навіть поза організмом, продовжує працювати?

Річ у тому, що деякі нервово-м'язові утворення, у яких виникає збудження, що обумовлює роботу серця, містяться в самому серці. Перше скорочення серця починається в правому передсерді, куди впадають вени. Ця ділянка перестає скорочуватися останньою. Збудження, яке виникло в цій ділянці, передається на інші відділи серця й зумовлює ритм його роботи. І якщо можливо змусити серце працювати поза організмом, це насамперед пов'язано з діяльністю тих ділянок серця, де є скупчення особливих нервово-м'язових утворень.

4. Кровопостачання серця.

Серце потребує багато кисню; лише мозок потребує більше. Кров, що проходить через камери серця, не досягає м’язових клітин, тому серцеві м’язи мають окрему мережу кровоносних судин — коронарну систему. Коронарні артерії відходять від аорти і, розгалужуючись до капілярів, забезпечують живлення серця. Коронарні вени відтікають від коронарного синуса — великої вени на задній поверхні серця. Деякі дрібні коронарні вени впадають безпосередньо у праве передсердя.

V. Узагальнення та систематизація знань

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Укажіть м'язову оболонку серця:

 а) ендокард;

 б) міокард;

 в) епікард;

 г) перикард.

2. Позначте складові серця:

 а) одне передсердя і один шлуночок;

 б) два передсердя, два шлуночки;

 в) два передсердя і один шлуночок.

 3. Виберіть клапани, які розташовані між передсердями і шлуночками:

 а) півмісяцеві;

 б) двостулковий;

 в) тристулковий.

4. Вкажіть кровоносні судини, які постачають серце киснем і поживними речовинами:

 а) аорта;

 б) легеневі артерії;

 в) коронарні артерії;

 г) верхня порожниста вена.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати п. 20 , відповісти на запитання 1-9 на с. 101 , повторити будову серця, *скласти тести до вивченої теми.

V. Підсумок уроку , виставлення оцінок

Для чого потрібно знати біологію

       Біологія — це важлива наука, знання якої знадобиться кожній людині в повсякденному житті. Будь-яка наука з’являється в результаті необхідності вирішення тих чи інших завдань, що постали в процесі розвитку людини, і біологія — не виняток.

       Біологія як наука виникла в зв’язку з потребою вирішення важливих проблем людей. Однією з них завжди було розуміння процесів, що відбуваються в живій природі і пов’язаних з отриманням їжі. Знання особливостей життя тварин і рослин, характер їх зміни під безпосереднім впливом людини, розробка способів отримання все більш багатого врожаю — всі ці питання надзвичайно важливі. Рішення даних проблем — це одна з найбільш важливих, фундаментальних причин виникнення біології як науки та її необхідності людині.

      Другий, не менш важливою причиною необхідності даної науки є біологічні особливості людини та їх вивчення. Людина є невіддільною частиною живої природи, продуктом її розвитку. Всі процеси, що відбуваються в життєдіяльності, схожі з тими, які відбуваються в природі. Глибоке розуміння природних біологічних процесів служить фундаментом для медицини. Вивчення роботи людських органів, поява свідомості та підсвідомості (гігантський крок вперед у самопізнанні матерії), розвиток мозку як органу мислення (а ця загадка до цих пір залишається невирішеною), виникнення суспільного способу життя, соціальності — все це вивчає біологія.

        Розвиток медицини і збільшення виробництва продуктів харчування — важливі, але далеко не єдині причини, які визначали розвиток біології, роблячи її необхідною для кожної людини. Природа дає людям джерела для отримання продуктів і матеріалів. Важливо знати їх властивості, місцезнаходження та сфери застосування, щоб правильно використовувати для свого блага. Багато в чому біологія є вихідним джерелом таких знань.

         Перед біологічної наукою стоять такі завдання, як: побороти хвороби століття і віруси, створити ефективні вакцини, забезпечити продуктами харчування, виправити генетичні дефекти, перемогти передчасне старіння, зберегти чистоту водойм та прозорість повітря, уберегти грунт від ерозії, а ліси — від знищення. Біологічні знання — обов’язковий компонент загальнолюдської культури, основа формування наукової картини всього світу.

8 клас Біологія Конспект уроку на тему "Організм людини як біологічна система"

Біологія

8 клас                                                                       Дата:__________

Урок №_____

Тема : Організм людини як біологічна система

Мета: сформувати поняття про клітину як біологічну систему, її будову, хімічний склад і різноманітність; розвивати вміння по­рівнювати, аналізувати і узагальнювати знання про клітину; виховувати інтерес до предмету.

Тит уроку: вивчення нового  матеріалу.

Основні поняття і терміни: біологічна система, клітина, органели, мемб­рана, цитоплазма, ендоплазматична сітка, рибосоми, комплекс Гольджі, лізосоми, мітохондрії, клітинний центр, ядро, ядерце.

Обладнання: таблиця «Будова тваринної клітини», аплікація-муляж клі­тини, відеофільм «Клітина, її будова і функції».

Хід  уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда)

1. Що таке система?

2. Чим відрізняються між собою природні та штучні системи? Що в них спільного?

3. Чи можна організм людини вважати системою? Чому?

IІI. Вивчення нового матеріалу.

1.   Поняття про біологічні системи.

(Розповідь учителя, записи учнів).

Біологічна система — сукупність взаємодіючих гетерогенних елементів, що утворюють цілісний біологічний об’єкт.

До біологічних систем належать: клітина, тканина, орган, організм, біологічне угруповання тощо.

Концепцію біологічних систем сформулював у 30-х pp. XX ст. австрій­ський біолог Л. фон Берталанфі.

2. Основні властивості біологічних систем. (Пояснення вчителя, за­писи учнів).

Властивості:

а) обмін енергією та інформацією з навколишнім середовищем;

б) саморегуляція;

в) адаптація;

г) самовідтворення;

д) гомеостаз.

3. Біологічна система — відкрита система, яка реалізує незворотні процеси за допомогою енергії навколишнього середовища. (Пояснення вчителя).

4. Організм людини як біологічна система. Клітинна будова організму людини. (Розповідь, записи учнів).

5. Особливості будови клітин людини. (Бесіда з використанням та­блиці, записи учнів, складання таблиці).

Заповнити таблицю у робочих зошитах. 

Структурні елементи клітини	Будова	Функції

6. Єдність хімічного складу клітин. Роль елементів та речовин у жит­тєдіяльності клітин. (Самостійна робота учнів).

Заповнити таблиці:

Хімічний склад клітини — сукупність хімічних елементів, що містяться у клітині та виконують певні функції, пов'язані з її життєдіяльністю та з життєдіяльністю організму в цілому. Умовно хімічний склад клітини можна роздивлятися на атомному та молекулярному вигляді.

Макроелементи (концентрація — від 10 до 0,001 % маси тіла) — 60 % всіх елементів клітини;

Мікроелементи (концентрація — від 0,001 до 0,000001 % маси тіла) — 30 % всіх елементів клітини;

Ультрамікроелементи (концентрація — 0,000001 маси тіла) — 10 % всіх елементів клітини( Аргентум , Аурим, Гідраргіум).

Основні хімічні елементи клітин

Макроелементи	Мікроелементи
Фосфор, кальцій , карбон , сульфур, натрій , калій , магній, нітроген , оксисен, гідроген.	Аніони : флуору, йоду. Катіони : мангану , купруму , цинку.

Хімічний склад клітин 

Неорганічні речовини	Органічні речовини
60-70 % маси тіла; Вода ü  Розчинення гідрофобних та гідрофільних речовин; ü  Терморегуляція; ü  Транспорт речовин; ü  Гідроліз та окиснення     високомолекулярних речовин; ü  Підтримання об'єму, тургору та пружності клітини; Мінеральні солі: ü  Субстрат катіонів та аніонів; ü  Регуляторна функція;	15-25 % маси тіла. ü  Білки, ü  вуглеводи, ü  жири , ü  нуклеїнові кислоти.

7. Різноманітність та типи клітин. (Бесіда, записи в учнівських зо­шитах).

в) маса від 10^-7 до 10^-5 грама.

IV. Закріплення знань учнів. (Тести).

1. Вкажіть правильну відповідь («так» чи «ні»):

а) клітина є функціональною одиницею живого організму;

б) лізосоми беруть участь у поділі клітин;

в) рибосоми виконують енергетичну функцію у клітині;

г) рибосоми беруть участь у синтезі білка;

ґ) до неорганічних речовин клітини належать глюкоза і глікоген;

д) клітини людини, порівняно з клітинами інших ссавців, не відріз­няються за будовою і функціями;

е) збільшення розмірів і маси клітин — це розвиток;

є) органели в клітині містяться у ядрі і цитоплазмі.

2. Виберіть правильну послідовність понять, що відображає організм людини як єдину систему:

а) органи — тканини — організм — клітини — молекули — системи органів;

б) молекули — тканини — клітини — органи — системи органів;

в) молекули — клітини — тканини — органи — системи органів — організм;

г) системи органів — тканини — організм — клітини — молекули.

3. Узагальніть поняття:

а) мітохондрії і рибосоми — це ...

б) ДНК і РНК - це ...

V. Підсумок уроку .

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити параграф 1 у підручнику. Повторити про рослинні і тваринні тканини.

Додаток до уроку

Цитологія — наука про будову та функції клітин. Щоб вивчити організм тварин необхідно почати з найменшої живої структури – клітини.

Тіла тварин, як і рослин, можуть складатися з однієї клітини або з багатьох, тобто існують одноклітинні та багатоклітинні тварини. Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови.

Вперше побачити клітини стало можливим у ХVІ-ХVІІ ст., коли було винайдено мікроскоп. Уперше побачив і описав клітину англійський вчений-фізик Роберт Гук. Спочатку їх було названо комірками.

Галилео Галилей Італійський вчений (1564-1642) У 1609-1610 сконструював перший мікроскоп, в 1624г удосконалив його для використання.

Антоні ван Левенгук (1632—1723) У 1674 році цей голландський майстер з допомогою мікроскопа вперше побачив у краплі води «звірків» - рухомі живі організми.

Сьогодні мікроскопи є світлові, скануючі, електронні. Вони досконалі настільки, що немає ні єдиного дрібного, мікроскопічного природного тіла, якого не можна було б розглянути.

Клітина — жива система, для якої характерні всі функції живого: живлення, дихання, виділення, розмноження, подразливість, рух. Тому клітина є одиницею життєдіяльності. Нові клітини утворюються в результаті поділу існуючих живих клітин.